Феритин, 96

Набір Феритин призначений для кількісного визначення концентрації феритину в сироватці крові людини методом імуноферментного аналізу.Феритин – це внутрішньоклітинний білок. Він утворює пул розчинного заліза, необхідного для успішного еритропоезу. Водночас феритин захищає організм від токсичної дії заліза. Молекула феритину складається із залізовмісного ядра та білкової оболонки (апоферитину) з молекулярною масою близько 450 кДа. Апоферитин складається з 24 субодиниць “легкого” (L) і “важкого” (H) типів. Кожна молекула феритину може зв’язувати до 4500 атомів заліза в гідроксидні та фосфатні комплекси. Феритин міститься переважно в клітинах селезінки, печінки та червоного кісткового мозку; він також присутній у плазмі крові в невеликих кількостях. Концентрація феритину в плазмі зазвичай дозволяє адекватно оцінити загальний запас заліза в організмі. Концентрація феритину при народженні дитини висока (до 600 нг/мл). Протягом перших місяців життя вона знижується і залишається на рівні близько 30 нг/мл до періоду статевого дозрівання. Концентрація феритину починає повільно зростати, рівень, досягнутий у віці 24-25 років, залишається на все життя. Нормальна концентрація феритину в сироватці крові становить 50-250 нг/мл у чоловіків і 20-150 нг/мл у жінок. Концентрація феритину нижче 10 нг/мл є ознакою асидеротичної анемії. Цей параметр дозволяє успішно диференціювати асидеротичну анемію від інших видів анемії. Аналіз сироваткового феритину також допомагає контролювати запас заліза у вагітних жінок, донорів та пацієнтів, які перебувають на регулярному гемодіалізі. При перевантаженні залізом концентрація феритину перевищує 400-500 нг/мл. При вираженому гемохроматозі вона може досягати декількох тисяч нг/мл. Концентрація феритину в сироватці крові підвищується при інфекціях, запальних процесах (остеомієліт і ревматоїдний артрит), гострих і хронічних захворюваннях печінки, лейкозі, хворобі Ходжкіна, раку молочної залози та деяких інших онкопатологіях.