ТГ (тиреоглобулін)

Набір ТГ (тиреоглобулін) призначений для кількісного визначення тиреоглобуліну (ТГ) в сироватці крові людини методом імуноферментного аналізу. Тиреоглобулін (ТГ) – основний білок, що виробляється щитовидною залозою. Він є попередником і депонованою формою тироксину (Т4) і трийодтироніну (Т3). ТГ – це йодований глікопротеїн з молекулярною масою 660 кДа, що складається з двох субодиниць. Концентрація ТГ в сироватці крові залежить від маси щитовидної залози, її функціонального стану та ступеня запалення. У здорових людей концентрація ТГ коливається від 2 до 50 нг/мл і може збільшуватися вдвічі під час вагітності. Після хірургічного втручання або лікування радіоактивним йодом концентрація ТТГ залишається підвищеною протягом декількох тижнів. У населення, яке страждає від дефіциту йоду в навколишньому середовищі, середня концентрація ТГ в крові підвищена. З 1994 року ТГ розглядається ВООЗ як один з індикаторів ендемічного зобу. Вимірювання ТГ в сироватці крові проводиться для моніторингу пацієнтів з карциномою щитовидної залози. Динаміка концентрації ТГ використовується як маркер для оцінки ефективності лікування, виявлення можливих рецидивів і метастазів у пацієнтів після тиректомії. Для первинної діагностики раку щитоподібної залози цей показник не використовується. Концентрація ТГ в сироватці крові може бути корисною для точної діагностики вродженого гіпотиреозу. Підвищення концентрації ТГ дозволяє диференціювати підгострий тиреоїдит від фармакологічного тиреотоксикозу (коли рівень ТГ залишається стабільним). У пацієнтів з хворобою Грейвса підвищення концентрації ТГ є попередньою ознакою рецидиву після відміни супресивної терапії. На вимірювання рівня ТГ може впливати наявність аутоантитіл до ТГ у зразку сироватки крові. У цьому випадку результати можуть бути хибнонегативними. Для отримання достовірних результатів рекомендується завжди поєднувати визначення ТГ та анти-ТГ аутоантитіл.